Привітання

Тече вода в синє море,

Та не витікає,

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде —

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться —

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами. 

Т.Г.Шевченко 

Вода!

ЇЇ живильна сила, Дала нам силу і тепло, Вона життя у нас вселила, Принесла у життя добро. І пронеслась вона рікою, Що народила, то знесла, Своєю мокрою рукою, Життя у хвилі віднесла. Стихійне лихо, горе, сльози… А сльози, чистої води, Вода руйнує та лікує, Вода бере і віддає. Бурхливо річка протікає, Життя своєю стежкой йде, Життя іде і все минає, Вода тече і віддає…

 Мария Исаева